| | Шукаю життя на Марсі... |             new | | Середа, 15 Лютого 2012 Року |
|---|
 01:04 | |  |
| День. Вчора якийсь мутняк, сьогодні поліпше. Прийшов додому, вірніше, не дойшов додому, зустрів знайомих, дві дівчини і хлопця, прийшли до мене, успішно випили все вино, чел зіграв на гітарі, пішли в якесь кафе. По дорозі поспорили, я пішов читати незнайомій дівчині вірші Єсеніна. Просто підійшов, потяг за рукав, і почав читати. Не говорячи нічого. Вона засміялася, потім замовкла, дивилася і усміхалася. Потім її забрав гурт подружок, які з визгом прийнялися обговорювати мене. Запросив приєднатися, вона не пішла. В кафе було прикольно, якісь чели спорили, охоронець запрошував ще заходити на підходящу сварку. Прийшов додому. Випив чаю. Хз.
| | |
| Субота, 11 Лютого 2012 Року |
|---|
| 18:28 | | |
| http://www.youtube.com/watch
Блять, я плачу. Коменти на ютубі під відео доставляють не менше. Є ж в нас думаючі люди, не перевелися ще титани думки.
| | | | 15:49 | | |
|
Памятаєте? Смартфони, телефони майбутнього. Я памятаю, ми ще були курсі на другому. Друзі дивилися каталоги телефонів і мріяли. Ось, наберемо стипендій і купимо такий.
Ці телефони робили люди-роботи. Більше кнопок, більше виходів, більше програм, більше написів на екрані. Люди, яким не судилося зробити революцію, а які понуро слідували за уявним прогресом.
Коли хтось говорить, що Стів Джобс незрозуміло чому прославився, Ейпл тримається суто на зомбуванні і маркетингу. Подивіться на цю картинку. Айфон одного разу прийшов, щоб змінити всю індустрію мобільних телефонів. Це була не уявна, рекламна, а реальна революція. Після якої все змінилося, інші потяглися за лідером, а лідер вийшов із ніші «для фанатів» і став найбагатшим брендом в ІТ сфері [більше чим Гугл чи Майкрософт].
А от знайти зображення планшетів До Айпада важко. Попробуйте. Айпад уже став не революцією, він започаткував ринок. До нього були технологічні каліки, створені по образу вищеподаної картинки. Для гиків. Були нетбуки, яким прогнозували світле майбутнє. А зараз? Нетбуків практично немає. Планшети стали номером один в масовій ІТ індустрії. Все почалося з айпада.
Отака історія.
| | |
| Середа, 08 Лютого 2012 Року |
|---|
| 00:20 | | |
| http://www.artlebedev.ru/.../
Да, блеать, я візуал, а тому третій, наглядний, варіант викликає захоплення і радість. Ну роблять же, як захочуть.
| | |
| Вівторок, 07 Лютого 2012 Року |
|---|
| 07:26 | | |
| В людей є ідіотська особливість — приймати сказане кимось за істину, глобальну істину, яку відповідно треба всіма силами оспорити. Написала миро щось за мужчин, сказавши, що всі жінкі і бла-бла-бла. 1000 коментів, де народ скаженіє, намагаючись доказати всім, що Миро не права. Чуваки, ви що? Це точка зору однієї людини, однієї букашки, не будь журналу, ви б ніколи про неї не знали. Тоді б ваше життя змінилося? Вас би це чіпало? Ні, ясна річ. Так ні, треба прийняти, що слова Миро їбуть ще когось крім неї, а потім дико заперечувати цей факт.
Особливість стверджень в мові в тому, що в них немає контролю доступу. Маю я право це сказати чи ні. Я цілком можу сказати, що всі жінки хочуть зеленого крокодила у ванну. Всі, розумієте. І що? Комусь стало незручно, що в неї немає крокодила у ванній? Що, варто починати оспорювати це? Я ж сказав — всі жінки.
Єдине, що варто обговоорення — це слова, які стосують так чи інакше вас чи вашого кола. Політики, які вирішують долю країни, міліціонери чи пацани в підворітні. А Миро — Миро класна дамочка, яка мені подобається, і яку я читаю, але не більше.
ВІд цієї здатності і йдуть всякі преценденти, коли якийсь письменник дає коментарі по всьому, від будівництва туалета в саду на дачі, до управління країною. Ні, ну реально, беруть якогось Шевчука, питають його думки, і видають її за абсолют. А він блять откуда знає? Такий же самий ведений за ніс, як і ми. Просто він має вагу, якою так приємно проштампувати будь-який ідіотизм.
| | | | 00:08 | | |
| Настрій цілий день неважний, знову потягло на флешбеки і філософію. Коли сніг завалив все місто, на це легко підсісти.
Через тижневу перерву вийшов на звязок друг. Обурено розказав про події в Москві, про ролики, про ще якусь дрянь в політиці. Взагалі-то тема мені близька, я також спец в політиці, як і решта мільйонів, але не сьогодні. Слухав і читав все це, і як крізь туман — невже когось, невже конкретно його це реально цікавить? Що робити далі, які глобальні цілі, способи підстрахувати зриви на робочому фронті, знайти реально мою половинку, вивчити англійську, вчити англійську, гітара, музика, фотографія. Може виїхати за кордон, знову ж мова. Треба швидше, швидше, мова, кордон, пару місяців в чужій країні, бажано кемпінги, можна студентом, коли це буде, як це буде, чи не пора завязувати, а хоча, хоча скільки запитань, скільки всього думається.
Москва випустила ролики, де зачепили Україну, для внутрішнього використання, для власного народу.
Це що, нахуй жарт? Комусь не начхати? В тебе, в мене, в однолітків купа цікавих, важких, нагальних проблем. Москва. Ролики. Паралельна реальність.
| | |
| Неділя, 05 Лютого 2012 Року |
|---|
| 22:30 | | |
| Гнев.
Одна з кращих картин Тоні Скотта, який подарив нам «Шпигунські ігри» та неповторний «Враг государства». Хорошу рецензію дав хтось на кінопошуку:
Грусть пронизывает весь фильм, тянет жилы из тебя самого. Грусть в музыке, в судьбе героя Дензела, в его стремлении к иной жизни. Грусть в городе, где каждый час похищают человека и страховые кампании, полиция, пресса и сами родители наживаются на этом. Грусть в маленькой девочке, которая считает своим другом отставного «убийцу», по совместительству телохранителя с зачатками алкоголизма. Грусть в образе жизни не только целого города, целого народа, где все «профессионалы».
Оце «Я лише професіонал» стає леймотивом фільму. Починаючи від героя, а закінчуючи… Закінчуючи нами. Сумний, печальний, жорсткий фільм. Там красиві очі в журналістки, а ще мені здається, що я його уже бачив. Давним-давно.
8/10.
| | | | 14:40 | Из тебя получится отличный труп! | |
| От говорять — відстоювати інтереси країни. В кіно це рівнозначно фільмам про ФБР, та бравих солдатів в Іраку. А що таке, ці інтереси? Хто така, ця країна? А немає країни як сутності, яка глаголить істину. Є сукупність людей, які мають нахабність віддавати накази. Розумієте? Немає чорного ящика, який сказав щось, чи делегував повноваження. Є люди. Звичайні люди, які приходять і кажуть — а тепер буде ось так. Їх ніхто не приводить, їм ніхто не дає слова, і реально, просто відчуйте це, незрозуміло а власне хто вони такі, щоб диктувати мільйонам. А ніхто. Люди, які відчули себе вартими диктувати мільонам.
Шпіонські ігри — якісний детектив, з мінімум перестрілок, але який примушує задмуватися — хто ж власне здає, вбиває, хто посилає у війни, хто замовляє кілерів та міняє владу у чужих країнах. Чи не такі, як головний герой, якою няшкою його б не робили сценаристи? Да-да, саме такі як він.
- президент віддавав накази про вбивство згаданих вами людей?
- ...  .
І все. Він говорив — це необхідно для держави. А чому необхідно? Він уже вирішував сам. Здаючи інших, обмінюючи людей заради виграшу в конкретній ситуацій, і прирікаючи на смерть, він діяв по власних правилах і правилах тих хто вище. А вони хто? Вони такі ж як він — діяли в інтересах країни. Інтересах кого? Країни? Ха-ха.
Ну і Бред Пітт, няшке, такий совісний пацанчик, професіональний снайпер.
9/10, дуже хороше кіно.
| | |
|
| « Лютого 2012 » | | ПН | ВТ | СР | ЧТ | ПТ | СБ | НД | | | 01 | 02 | 03 | 04 | 05 | | 06 | 07 | 08 | 09 | 10 | 11 | 12 | | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | | 27 | 28 | 29 | | | | | | | | | | | |
| Статистика: | | Сьогодні | | | відвідувачів | 59 | | показів | 79 | | Вчора | | | відвідувачів | 348 | | показів | 383 | | На цьому тижні | | | відвідувачів | 765 | | показів | 828 | | У цьому місяці | | | відвідувачів | 5324 | | показів | 5274 | | У цьому році | | | відвідувачів | 16941 | | показів | 16739 |
| | Читачів | 31 | | Записів | 640 | | Коментарів | 715 | | | докладніше |
| RSS |
|
| |
Профіль 
Приватне повідомлення 
Гостьова книга 
