білий потік..то щось позитивне....то мо тепло й турбота..воно лине до мене.....а те червоно той розпач і злий сміх тікає..та ні то автострада!та то лиш машини що вночі з увікненами фарами прямують...жжжжж....іііі))то злий змій...а мо їх два....але то заклопотаність людей..котра жене у ніч....
все більше викладаю почуття у малюнки а не в слова...то малювала на стіні в контакті...
тримаючи долню, ловлячи погляд,ховаючи оченята, тікаючи в небуття..шукати..знаходити, втрачати... ти ховаєся від того кажеш не потрібно..ти кажеш закритий.. хм..я певно янголом не було б якби не бачила інакше... дарувати усмішку..цілувати поглядом..топити у рухах..губити у думках..ти то вмієш..але того боїшся... відкрити...дозволити...закрити...сховати.. от тут ячголя розгубилося..отут воно незбагне...що краще тобі буде... але воно живе поряд..ти лиш тримай очі широко закритими і намагайся бачити вухами і будучи глухим чути очима... ти й так то вмієш але не пуска на зовні.. а янголя б дарувало певність щомиті..тільки от не завжди виходить мммм...ти янголу дарунок від неба..тобі дарунок янгол від мене..)
ти ховаєся довкола...ти тонеш у думках...шукаєш почуття..свої чи то пак чиїсь у відповідь на твої..хочеться когось зігріти..комусь віддати тепло..хочеться відчути як чиєсь серце з тобою в унісон..тук тук тук..а довкола лиш осінь..і дисперсійні простори сірих думок та емоцій..я хочу зливу..холодну безжальну зливу..десь підвечір..щоб гуляти під нею і змерзнути до кісток..а потім прибігти додому роздягнутися до білизни зварити гарячий глінтвейн і бухнутися під ковдру..включити собі Кім Кі Дука і тішитися...я хочу зливу..
все просто!чесно простіше не буває...намагалася сама себе переконати в тому що все просто...невже так складно буває???хм...нездійсненні мрії...недосягнуті висоти...брррр...не хотілося лишати після себе неясну мету життя...а вона типу в неї є?ха...нє..збиваюся...всьо просто!реально просто як дві паралельні лінії в просторі...а це ж просто!
воно лишало аромат кориці на щоках..волосі..вустах..опале небо з запахом кориці..воно топилося в сльозах..воно падало на спраглу землю і відпускало до гори дивний аромат...кориця..вона проникала до середини...лоскотала серце і виривалася на зовні криком відчаю..обвиваючи змійкою шию вона загрібала собі останні відчуття...і стрімко урвалася до гори..назад у небо...дощ вже зовсім змочив..від холоду тіло ламало судоми і страшно трусило..але натомість вдягнутися..хотілося навпаки лишитися в одній нижній білизні...відчуття..почуття..спогади..думки..усе змішалося в одну незрозумілу масу...масу непотрібності..забутися..раз у раз піднімаючи до вуст..дорогий тріно...забувалася..вона ходила по воді, танцювала з вітром і розмовляла з небом..ілюзія свого світу..щастя своєї самотності..нота нової історії..
колись намалюю батуком картину...а заре грошей не стає ні на батік ні на шовк для нього...а то така ідея фікс...посмішка...либилася сьоні цілий день і дуріла...люблю себе таку...але якась бабка обізвала обкуреною поки я либилася небу..а воно сьоні зелене було..зовсім не похмуро..просто зелене))
моральних уродів потрібно нищити на рівні зародку сперматозоїда!!!а ще краще було б якби мам тоді зробила аборт коли хотіла від мене позбавитися!!!вбийте мене об стіну!!!!!ненавиджу себе і все що з собою повязано, робиш людям добро а у них реакція однакова, стараєся чогось навчити пояснюєш а у них принцип: я сука мудрий а ти тупа і паЄтому ти нЄ права Дєтка!!!!!!!нафіг всіх!
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
01:20 
Профіль 
Приватне повідомлення 
Гостьова книга 
Фотоальбоми 
Клуби 
