| | | Перейти до сторінки: назад 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ... 96, 97, 98, 99, 100 +10 далі |
| Suburb to hell | | | Друг сказав, щоб вступити на бюджет ФІОТУ треба 576 балів. Чесно думав треба більше, тепер якось менше хвилююся)) А ще зібрався не ходити на курси. Хоч колектив і класний, але самі курси туфта. Краще вдома готуватися.
Now Playing: Харизма - Только любовь
| | |
| Птиця | | | Первое сообщения и не знаю что писать
| | |
| десь у потайному куточку серця | | | "Я не буду спілкуватись с тобою, якщо ти з ним будеш..."Круто, да? Треба констатувати думку, чому саме так... Я сварюсь с подругою за хлопця... Ні не за хлопця, я просто хочу щоб зі мною рахувались...
ааааааа, фак....фак, навіщо мені указувати як жити? вам легко говорити, а мені виправляти помилки.... Краще я буду робити свої помилки, чим слідувати повелінням їнших...
Я розумію треба прислуховуватись до думки оточуючих, але ж не виконувати їхні забаганки... Егоїстка, можливо, але хто зараз не егоїст?
| | |
| Моя радість, моя пісня , мій сум... | | | "Квіток!Квіток!Як можна більше квітів!
І білого серпанку на обличчя,
того що звуть ілюзією!.."
Леся Українка
Якось ти прогулювався сірим , брудним містом, ніби в задумі, але насправді ти не думав ні про що. Все, що було перед тобою здавалося тобі чорно-білим, сумним, таким, на якого зовсім не хотілося дивитися. Ти був розчарований, що в твоєму житті нема тих барв, які бачили майже всі твої однолітки. І саме тут, серед осіннього дня, ти побачив ту яскраву квітку, вона не була схожа на усі інші, ти відчув в ній щось особливе.Її витончені пелюстки не залишалися без твоєї уваги. Рожевий цвіт, тонке гнучке стебло, яскраво- зелені листки, - все це настільки виділяло її з-поміж інших, що ти, несподівано сам від себе , закохався в неї. Ти довго приходив до неї, щоб полюбуватися, а вона все відверталася від тебе. Ти за нею доглядав. Ти живив її тією життєдайною водою, піклувався, щоб її цвіт не опав. Ти завоював прихильність цієї ружі. Але ти зробив помилку, якої не виправиш уже ніколи. Зірвав. Оту молоду, юну квітку ти безсердечно зірвав, викорінив, щоб вона зафарбувала все твоє життя тими барвами, але ти не знав, що їй не стане часу. Мало по малу цвіт ружі зсох, а згодом і опав, гнучкий стан зігнувся, а листки вже були пожовклі...Що ти накоїв???!!!!!Хіба ти не знав, що з нею станеться?Ти вбив її. "Чим? Адже коханням не можливо вбити", - казав ти .Але глянувши на цвіт, який вже не був рожевим, ти просто викинув її. Так безжалісно і холодно ти викинув її зі свого серця.....Вона лежала і плакала...Згадувала про ті часи, коли була квіткою, яку люблять, а не сміттям на яке ніхто не гляне. Це ти її зробив сміттям!Чим ти тоді думав?! Поглянь на неї! Вона це заслужила???!! Думаєш ЦЬОГО вона хотіла?? Вона вірила тобі! Ніхто не вправі тебе засуджувати крім тебе самого, але цього ти ніколи не зробиш. Вона лежить, не може поворушитись, ти ї притиснув! Але твоя гордість тобі задирає підборіддя так високо, що ти не бачиш землі. Не рви більше квітів, бо їх рвуть тоді, коли впевнені в своїх почуттях і помислах. Шануй їх, бо колись і ти будеш безжалісно понівеченим, зганьбленим і потоптаним, Мій друже!
| | |
| Знайти те , що було давно знайдено... | | | Скільки не читай мудрих книжок, скільки не вчитуйся в геніальні фрази геніальних людей, все одно сам маєш допетрати шо тобі з тим всім робити.....але якщо того всього не робити то не буде чим "петрати".
Блін!..........
таке враження шо ти ходиш в якомусь просторі без кінця і початку, а тебе огортає дуже яскраве світло нізвідки, воно тебе сліпить і ти не бачиш нічого, тільки якісь обривки звуків і зображень подібних на пустельні марева....
А реальність....................забив я на неї великий БОЛТ 
а від того  я дуже далекий.))))
| | |
| Сльози | | | Так чекаєш коли прийде ця одна і довгожданна любов, а коли вона прийшла хочеш щоб її ніколи й небуло. Кожен день любов ріже серцк, кожна згадка про нього як удар у серце ножем, і з кожним його дзвінком люються сльози. Тільки через нього ти плачеш кожну ніч.Все ... у мене закінчились сили це терпіти. Як це цинічно і не звушить шлю його нафік і живу як раніше з посмішкою на обличчі яку ніхто незможе затьмарити. Навіть якщо він мене насправді теж сильно кохає хай тепер помучається.....  [img][/img][img][/img][img][/img]
| | |
| The forest of the freedom | | | Эсли вы не можете принять это чудо к себе, то поспрашивайте знакомых, родствеников!!
Прозьба не игнорировать, помагите найти дом для котенка. Сейчас он временно живет в общем каридоре, к уличной жизни не приспомобленный. К еде не привередлив, пушистый, очень игривый и ласковый, с рук не вырываеться
Окраска шерсти черный с белым, лапки беленькие, усы белинькие, на мордочке на животе также есть белые п"ятна.
а вот собственно и его фотографии:
      
| | |
| літо | | | Завтра в школу!!!!! Знову треба вчiти тi довбанi уроки , рано вставати i допiзна сидiти за уроками 
| | |
|
| | Перейти до сторінки: назад 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 ... 96, 97, 98, 99, 100 +10 далі | |
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
06 Листопада 2008 14:08 
