| | | Перейти до сторінки: назад -10 1, 2, 3, 4, 5 ... 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24 ... 96, 97, 98, 99, 100 +10 далі | | Завжди так не буде | | | Аналіз вчорашнього дня 11.08.10
Вчора я цілий день чекала на те, що мені напише Вова1, чого він так і не зробив. Я розстроїлася, лягла спати в поганому настрої. Я переписувалась вчора з Олегом, Назаром, прочитала маленьку частинку книжки. Позавчора ми з Гальою до 11год лежали на маленькому стадіоні, аж поки нас не пожерли комарі, то був чудовий день, стільки зірок падало, я загадала бажання, надіюся воно збудеться… що я зробила корисного вчора? Хіба тільки те що прочитала книжку. Що я для себе взяла з цього дня? Не треба тратити час на людей які не хочуть щоб ти тратила на них свій час, не чекай від людей дуже багато, не будуй планів, бо ніколи не буває так як ти собі придумала. Життя складається зі злетів і падінь і треба вміти з гордістю підніматися з колін і йти дальше, не звертаючи увагу на насмішки позаду, і тебе є своя дорога, не така як у всіх… ніколи не можна опускати рук, бо в них знаходить увесь твій світ, завжди треба мати хороший настрій і ділитися ним з іншими людьми, можливо він їм потрібен зараз більше ніж тобі. І взагалі треба радіти кожному дню навіть якщо він не був дуже вдалий, може саме цей день навчив тебе дуже багато. Відчувай кожен момент!
Треба щодня дякувати Богові за те, що він дозволив тобі прожити цей день і по максимуму взяти з нього. Використовувати кожен момент по максимуму, щоб на схилі літ не пожаліти про жоден прожитий момент
| | |
| листи | | | Дивна штука - любов ...  Начебто просто почуття, a в той же час як зовсім окреме життя ... 
От ми познайомилися, почуття, кохання, перші слова «Я люблю тебе» при чому наголос саме на слові ТЕБЕ  . І як же приємно це чути  ...
Спочатку твою красу порівнюють з красою зірок  , морів, океанів , при цьому додаючи, що «все це тьмяніє у порівнянні з тобою»... Але проходить час  ... І ось саме тут виникає маленький питання «Куди поділася та романтика, яка була раніше?»  
| | |
| ніпрощо | | | Набридло, як же мені набридло брехати, сьогодні збрехала близькій людині і так хреново від того........але ж я не можу їм всім сказати, що все в мене фігово, нехай думають, що я щаслива, а я буду прикидатися.........можливо, колись все це стане правдою.......
Пробачте мені....
| | |
| життя як воно є!!! | | | Я на цих канікулах вирішила поїхати до родичів на Одещину... В мене поїзд мав відправитися о 18.30... Я ж зраночку приїхала в Полтаву... І тут близько 12 години мені зателефонував Саша( той хлопець, якого я любила-може і люблю- і який одружився на моїй колишній подрузі, яка йому народила дитинку, і яка цього ж Сашка не любить, а лиш мстить мені). Він мені сказав ніби розводиться з моєю подругою і хоче почати все знову!!!!!Типу"Давай зараз разом поїдемо до твоїх родичів на Одещину...І дай мені останній шанс все виправити".... Я бул в шоці....І сказала йоби, що він не встигне на потяг, бо сам живе в Харківській області.... Він казав, що знає коли в мене потяг і приїде....Я кинула трубку...
Потім все було добре: я приїхала, сіла в потяг і він рушив в дорогу...Я сиділа в своєму вагоні і тут звідки не зрозуміло з"явився Саша...Я вирішила в потязі не кричати і ми вийшли кудись(я не знаю як те місце називається)....
Я йому 3 години розказувала, що він мені не потрібен... І після деяких жорстких аргументів, він пішов за словами про те,що я пожалкую.... Пройшло пару тижнів і він знову мені телефонує...набридає... і що робити...я не знаю...
| | |
| усе, щО у моїх дуМках:) | | | я хочу, щоб мене зрозуміли і підтримали)))))розумію, що це банально, але це все, що мені зараз потрібно
| | |
| SKYLINEWORLD | | | Всім буває самотньо і це нормально. Та якщо самотність твій стиль життя?Колись мене зрадила блиська людина-найкраща подруга.Відтоді недовіряю знайомим.Зрозуміла, що мої друзі підтримували мене бо я ніби сильніша,інші мене тихо ненавиділи.занурилась в навчання, пішла на курси.Падала від втоми і ні з ким не спілкувалась.Тільки тепер зрозуміла що я тікала від проблем. Самотність не те до чого треба звикати.
Варто вчитись довіряти...
| | |
| Те що відчуваю | | | Муза окинула мене,я не можу писати віршів,думки якось не складаються в рифму,все якипйсь біль в голову лізе, і дурні думки.я не хочу бути з ним ніколи! Ніяк і не хай він мене теж відпустить,бо якшо він мене триматеме я ніколи не найду напевно сили в собі шось змінити.Бо шось так сильно на якесь не переверешене диво не ма чого надіятися!Все то якісь такі вигадки,шоб теж викачувати гроші з людей,не знаю є те кохання чи нема,не знаю я напевно не відчувала такого,а просто сама себе обдурювала багато думала.Мені важко зробити якийсь крок, яніби знаю як то але чогось не можу я чогось боюся всього боюся образити батьків,шо піду а куда піду? Іти жити до Іри їй треба за то платити а як коли я так скромно заробляю,я б пішла не те шоб не жити з ними а просто шоб знати якесь своє життя.Я зовсім не реалізувалася і ніяк не йду до того.Я пю,курю,ДЛЯ ЧОГО? для того то в мене є сила,а для нормального якогось рішення,не ма сили! хтО я?????????
| | |
| банальна, наївна буденність..... | | | ну от....казочки закінчились.....
розійшлись....
ааа....
рве....боляче.....нереально боляче.....
бачити його кожного дня.....спілкуватись з його друзями....чути про нього....але не відчувати його....не бути поруч...
кохаю....дійсно кохаю....і незнаю що зробити аби тільки повернути.....((
| | |
|
| | Перейти до сторінки: назад -10 1, 2, 3, 4, 5 ... 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24 ... 96, 97, 98, 99, 100 +10 далі | |
Հայերեն
Беларуская
Nederlands
English
Français
ქართული
Deutsch
Lietuvių
Русский
Українська
30 Січня 2011 14:05 
